Дівчина зняла з голови мішок, але людина тут же підскочив до неї і сильним ударом збив її з ніг. - Ти будеш робити тільки те, що я скажу, і нічого більше, - прокричав він, натискаючи коліном дівчині на груди. Ольга лежала на спині, намагаючись вдихнути. Над собою він бачив брудне, неголене обличчя чоловіка. Подивившись на неї, людина відійшла, і Ольга змогла зітхнути. - І ось ще що: кричати і кликати на допомогу не раджу, дачний сезон ще не настав, людей тут немає. А за кожну провину ти будеш нести покарання, - сказав він і загрозливо стиснув кулаки. - А тепер вставай, живо! Ольга насилу піднялася. Від страху тремтіли коліна. Вона хотіла було розвернутися і побігти, але чоловік немов зрозумів її, покрутив головою. - Іди до дому, і без дурниць, - сказав він і дівчина підкорилася. Те, що називалося будинком, являло собою старі халупи. Всередині була крихітна кімнатка, стілець, щось на зразок стола й на підлозі якийсь матрац. - Що, не подобається готель? - Пролунав ззаду шиплячий голос. Не встигла вона обернутися, як якась маса навалилася на неї ззаду і штовхнула її на матрац дівчата в нижній білизні. Дівчина впала, особою уткнулася вниз, в ніс вдарив запах бруду.